КОКАИН Боливия Нерюнгри

Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!

Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.

Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.

Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.

Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?

Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.

Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.

Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.

Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.

Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.

Я была на самом дне, не могла себя понять, было такое чувство, что все в мире против меня, и я была одинокой в этом огромном мире. Все мои друзья шли по своим путям, а я оставалась в стороне, не знала, что делать с собой. И тогда я решила попробовать наркотики, ведь они казались мне неким спасением от этой мрачной реальности. Я уже слышала о закладках, марихуанке, гаррике и других «радостях» наркомании, и мне было интересно, как они могут изменить мою жизнь. Начала искать людей в этой среде, которые могли бы мне помочь. И однажды на вечеринке я встретила его – своего будущего мужа, Макса. Мы сразу нашли общий язык, как будто долго были лучшими друзьями. Макс был опытным наркоманом и сказал, что поможет мне в этом новом мире закладок и кристалла. Я не сопротивлялась, ведь мне было всё равно. Макс приводил меня на вечеринки, где мы познакомились с другими наркоманами. Мы проводили каждый вечер в состоянии опьянения, в мире, который казался нам раем. Каждый день было как новое приключение, ведь мы испробовали множество разных наркотиков. Я чувствовала, что моя жизнь стала насыщенной и интересной. Однажды мы попробовали малак, и я просто отломалась всухую. Ломки были ужасными, но я смогла пройти их без лекарств. Макс поддерживал меня, заботился о мне, и я поняла, что он – единственный человек, который меня понимает. Мы стали неразлучными, всегда были вместе, в угаре наркотиков. Но со временем стало понятно, что наши отношения строятся только на общих интересах – наркотиках. В нашей паре не было никакой реальности, только иллюзия счастья от наркотиков. Однажды я попробовала седативы – таблетки, которые должны были успокоить мои нервы и помочь мне осознать, что я делаю с собой. Они сделали своё дело, и я поняла, что я не могу так жить. Я решила выйти из этого замкнутого круга, найти истинное счастье в своей жизни. Я нашла силы расстаться с Максом, покончить с наркотиками. Он пытался уговорить меня остаться, но я поняла, что должна идти своим путем. Сейчас я иду к своей цели. Выходить из тени прошлого было не легко, но я сделала это. Я прошла через грязь и боль, чтобы стать лучше. И с каждым днем я понимаю, что наркотики никогда не были добрыми друзьями. Они лишь маскировали мою боль, но не решали проблему. Сегодня я строю новую жизнь, где нет места наркотикам. Я нашла реальное счастье в собственных увлечениях, в творчестве и заботе о людях, которые действительно нуждаются в моей поддержке. Я чувствую, что я живу настоящей жизнью, а не погружена в иллюзии наркотического опьянения. Они только лишают вас силы и смысла жизни. Найдите что-то настоящее, что будет вдохновлять вас каждый день.